Після того як стався контакт з алергеном, в організмі відбувається ряд реакцій, що ведуть до вивільнення гістаміну - основної речовини, що викликає розвиток алергічної реакції [1]. Цей процес не залежить від шляху попадання алергену в тіло людини: він запускається як при вдиханні алергенних з'єднань, так і при їх ковтанні (наприклад, разом з їжею) або при зіткненні зі шкірою.
Гістамін вступає у взаємодію з рецепторами до гістаміну (Н 1-гістамінові рецептори), які знаходяться на поверхні різних клітин людини, що і запускає розвиток симптомів алергії. Згаданий контакт гістаміну з рецепторами є основним етапом каскаду алергічних реакцій.
В основі механізму дії препарату Цетрин лежить здатність блокувати Н 1-гістамінові рецептори [2].
Антигістамінні препарати, здатні запобігати розвитку і зменшувати симптоми алергії, часто також називають антиалергічними (або протиалергічними) препаратами [3]. Вони представляють велику групу лікарських засобів, об'єднаних загальною властивістю - здатністю зв'язувати Н 1-гістамінові рецептори.
Відповідно, вони блокують алергічні реакції (харчові, лікарські та т.д.), в яких бере участь гістамін, а це різновиди алергічних реакцій.
До відомих проявів алергії відносяться рясні рідкі виділення з носа (при алергічному риніті), шкірний висип, що зудить, надлишкова сльозотеча (при алергічному кон'юнктивіті), першіння в горлі і сухий кашель, набряк губ і обличчя - в основі всіх цих симптомів лежить взаємодія гістаміну зі своїми рецепторами (Н 1- гістамінові рецептори). З цього випливає, що блокада рецепторів до гістаміну на клітинному рівні ефективно попереджає і зупиняє розвиток більшості симптомів алергії.
Знаючи про механізм дії протиалергічних препаратів, лікарі рекомендують пацієнтам з анамнезом алергії використовувати антигістамінні препарати перед можливою взаємодією з алергеном або при симптомах, що вже розвинулися.
Цікаво, що сама назва "антигістамінний препарат" відображає суть боротьби Цетрину з алергією: приставка "анти" означає "проти", тобто антигістамінний препарат - це ліки, що діють проти гістамінових рецепторів і ефектів гістаміну. Простіше кажучи, антигістамінні засоби блокують ці рецептори, не даючи їм зв'язуватися з гістаміном.
Весь доступний асортимент антигістамінних препаратів підрозділяється на кілька груп - поколінь [3].
Антигістамінні засоби 1-го покоління - це найстаріші представники групи, розроблені кілька десятків років тому. Незважаючи на досить виражену протиалергічну активність, ці препарати викликають розвиток ряду побічних ефектів. (Пригнічений стан, сонливість, зниження швидкості реакцій, сухість, прискорене серцебиття). Поява цих небажаних реакцій пояснюється невисокою специфічністю препаратів 1-го покоління до гістамінових рецепторів. Велика кількість побічних ефектів першого покоління сприяла створенню нових блокаторів гістамінових Н 11рецепторов другого покоління для яких характерні висока специфічність і спорідненість до Н1рецепторов.
На відміну від препаратів 1-го покоління, антигістамінні 2-го покоління:
Протиалергічний препарат Цетрин є представником антигістамінних засобів 2-го покоління і демонструє переваги цієї підгрупи [2]. Впливаючи саме на Н 1-гістамінові рецептори, які беруть участь у запуску і підтримці алергічної реакції, Цетрин бореться з різними проявами алергії.
Препарат Цетрин можна використовувати і в лікуванні алергії у дітей (від 6 років), наприклад, при таких захворюваннях як: сезонний і хронічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, свербіж, кропив'янка [4].